Моє знайомство з вишивкою

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Історія мого знайомства з вишивкою почалася дуже давно. Але тоді це було для мене нудно, нецікаво і здавалося зайняттям для стареньких. Моя мама вишивала ще до заміжжя.   І я бачила вже готові роботи. Я милувалася гладдю на подушках, розглядала вишиті картини, що висіли на стінах…  Мені подобалося розглядати коси з ниток для вишивання, торкатися їх.  Іноді я вішала ці коси на голову і уявляла себе якоюсь принцесою.

Мама розповідала, як вона вишивала в юності – при газовій лампі, іноді при свічках.  хрестики були маленькі, робіт було багато, і я не розуміла, як можна при свічці вишивати. Адже я навіть читати не могла при свічці. Бажання вишивати самій не виникало. Воно прийшло набагато пізніше. У мене народилася дочка, і мені дуже захотілося вишити її портрет.  Але при цьому мені хотілося і схему зробити самій. Я вивчала програми для вишивки. Намагалася зробити схему – і наробила штук 20. Але жодна мені не подобалася. Я розчарувалася… Але бажання вишивати не пропало. Вишиваю потихеньку. Роблю перенабори різних схем. Вигадую невеликі схеми.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *